Урок 6 (Sesa leciono)
НОВИ ДУМИ (NOVAJ VORTOJ)
alta | висок |
bezoni+Ak. | нуждая се от |
deziri | желая |
doktoro | доктор |
esperi | надявам се |
familio | семейство |
farti | чувствам се |
faligi | събарям, карам (оставям) да падне |
fojo | път (при изброяване) |
hieraŭ | вчера |
hodiaŭ | днес |
infano | дете |
je | предлог с неопределено значение |
kara | скъп, мил |
lando | страна |
loĝi | живея, населявам, обитавам |
mateno | утро |
moki (pri) | подигравам се (на) |
morgaŭ | утре |
necesa | необходим |
pensi | мисля |
peti | моля |
por | за (предназначение) |
proksime al | близо до |
resti | оставам |
rimarki | забелязвам |
sana | здрав |
semajno | седмица |
sub | под |
teo | чай |
terura | ужасен |
tuta | цял |
utila | полезен |
vespero | вечер |
vesti | обличам |
voki | викам |
zorgi | грижа се |
GRAMATIKO
je = предлог с неопределено значение: je mia ĝojo=за моя радост; je miaj kostoj=за моя сметка; Je via sano!=За ваше здраве!; je la tria horo=в три часа; naskita je la unua de oktobro 1964 jaro (=naskita la unuan de oktobro 1964 jaro) = роден на първи октомври 1964 г.
-et- = наставка за умаление: dometo=къщичка; beleta=хубавичък; kanteti=тананикам; eta=малък
-eg- = наставка за уголемяване: domego=голяма къща; belega=чудесен, прекрасен; bonege=много добре, отлично.
-iĝ- = става това, което е посочено в корена: beliĝi=разхубавявам се; fariĝi=ставам някакъв=iĝi; vidiĝi=виждам се; aliĝi=присъединявам се.
Управлението на глаголите в Есперанто често се различава от българското: Аз харесвам книгата=La libro plaĉas AL mi; Нуждая се ОТ пари=Mi bezonas monoN; Те МУ се подиграваха=Oni mokis PRI li.
Инфинитивът (infinitivo) следва след друг глагол, за да допълни значението му: Mi volas (povas, deziras, devas) veni= Аз искам (мога, желая, трябва) да дойда.
ŝatus: Глаголът ŝati в условно наклонение се използва, за да изрази учтива молба, подкана и т.н., например: Mi ŝatus demandi, ĉu vi venos=Бих искал да попитам дали ще дойдете.
Формата за повелително наклонение (imperativo) се употребява и при превода на конструкции "да"+глагол, с които се изразява недиректна заповед, молба и т.н.: Mi deziras, ke vi kantu=Искам ти да пееш; Diru al li, ke li venu=Кажи му да дойде.
MAJA
Maja estas beleta junulino. Ĉiuj ŝiaj geamikoj amas ŝin. Antaŭ tri tagoj malbono okazis: sur strato aŭto faligis ŝin.
Maja malsaniĝis kaj havas altan temperaturon. Ŝia patrino diris ke ŝi devas resti hejme. Morgaŭ ŝi vokos doktoron.
La doktoro venis je la naŭa horo por helpi al Maja.
- Diru "A"... montru viajn manojn... montru viajn piedojn... malvestu vin!
La doktoro ĉion bone rigardis kaj fine diris:
- Unu semajnon restu hejme kaj... ne iru sub aŭton. Trinku multan teon matene kaj vespere. Mi deziras ke vi estu trankvila. Post unu semajno vi fartos pli bone. Mi venos por revidi vin.
- Sinjoro doktoro, ĉu mia bonega amiko Karlo povas veni vidi min?
- Hm, jes... jes. Li povas veni... sed ankaŭ li estu trankvila.
EKZERCOJ
A. TRADUKU KAJ RESPONDU! (ПРЕВЕДЕТЕ И ОТГОВОРЕТЕ)
- Желаеш ли да ти покажа днес най-новата книга за детски болести?
- Какво искаш да закусваш днес? А утре?
- Знаеш ли кога ще дойде Марко, дали в пет или в осем часа?
- Кога забеляза, че цялото семейство те нарича благодетел?
- Беше ли ти полезна книжката, която ти изпратих оня ден?
B. KOMPLETIGU LA FRAZOJN! (ДОПЪЛНЕТЕ ИЗРЕЧЕНИЯТА)
- La gepatroj ĉiam deziras ke mi lern_ mult___.
- Mia amiko deziras ke mi ir_ kant_ kun li.
- La patro volas ke lia infano manĝ_ kukon, ___estas sur la tablo.
- Ni loĝas en malgranda ĉambr___.
- Mi far__is maltrankvila kiam mi vidis vin.
- Ĉiuj rimarkis ke ŝi estas bel__a.
C. TRADUKU! (ПРЕВЕДЕТЕ)
leterportisto; hejmlando; altlernejo; iomete; entute; bonege; vespermanĝo; prizorgi; espereble; tutcerte; altkvalita; matenmanĝo; pripensi; depreni; loĝejo; treege; dufoje; multfoje; aliĝi; komenciĝi; sidiĝi; nomiĝi